8 лютого у кіноклубі «Відкрий очі» ми дивилися український фільм «Поводир». Український кінематограф явище рідкісне. Не так багато фільмів зняли в нашій країні, а ті, що знімали, не притягали такої уваги. Але «Поводир» непогано рекламували, просували, тим самим про цей фільм знають багато, хто хоч іноді вмикає телевізор або ходить в кіно.
Після перегляду присутні глядачі не могли на перших хвилинах вимовити жодного слова, так їх вразив фільм. І тільки питання: «Хто ж, на їх думку, тут головні герої?» повернуло їх до реальності. Але питання виявилося важким. З’явилася версія, що головна в фільмі Україна, її трагічна історія та народна доля.
Тема тих часів, історія становлення на Україні комунізму явище в кіно рідкісне. Адже проблема ця стосується виключно Українського народу. Так що з'явилися гроші, з'явився режисер - з'явилося українське кіно. Вже зараз, цей фільм як ніколи до речі, враховуючи політичну ситуацію в Україні. Але зачіпати політику можуть всі, а проаналізувати об'єктивно фільм беруться одиниці.
У картині дуже тонко проведені лінії героїв. Дивлячись на Станіслава Боклана, його гру, так добре видно ту надію в його сліпих очах ... Так само добре переданий внутрішній світ хлопчика, на його обличчі виразно було видно розчарування, страх, безвихідь, біль і надію, надію на щось краще.
За обговоренням ми дізналися, що не всі визначили для себе фінал фільму, дехто зрозумів долю головних героїв, не так як інші. Молодь була дуже пригнічена трагічними подіями у фільми й відповіла негативно на пропозицію переглянути його ще раз. Глядачі середнього віку одностайно висловились, що переглянули його б з друзями, щоб визначити для себе, якісь не зрозумілі моменти в сюжеті.
Дуже сподобалася операторська робота, всі ці тонкощі, всі доречні. Насправді, глядачі переживали і хотіли йти і протистояти разом з героями, боротися за свободу ...
Після перегляду у присутніх з'явилися надії на просування нашого українського кінематографа на вищий рівень. Кіно виявилося цікавим, є сюжет, є те, що зачепить і змусить дивитися до кінця. А це, здається, одна з головних якостей хорошого фільму. Тож, наведу слоган фільму: «Заплющ очі. Дивись серцем.»
З листопадаі цього року наша ініціатива кіноклубу «Відкрий очі» реалізовується в рамках програми підтримки місцевих ініціатив проекту «AlternEd. Альтернативна освіта для ініціатив соціальних змін на місцевому рівні» громадської організації Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» за підтримки Європейського фонду за демократію.
Тож запрошуємо на чергові перегляди і обговорення за чаюванням Слідкуйте за нашими анонсами: vk.com/kinoclubkoms .
Після перегляду присутні глядачі не могли на перших хвилинах вимовити жодного слова, так їх вразив фільм. І тільки питання: «Хто ж, на їх думку, тут головні герої?» повернуло їх до реальності. Але питання виявилося важким. З’явилася версія, що головна в фільмі Україна, її трагічна історія та народна доля.
Тема тих часів, історія становлення на Україні комунізму явище в кіно рідкісне. Адже проблема ця стосується виключно Українського народу. Так що з'явилися гроші, з'явився режисер - з'явилося українське кіно. Вже зараз, цей фільм як ніколи до речі, враховуючи політичну ситуацію в Україні. Але зачіпати політику можуть всі, а проаналізувати об'єктивно фільм беруться одиниці.
У картині дуже тонко проведені лінії героїв. Дивлячись на Станіслава Боклана, його гру, так добре видно ту надію в його сліпих очах ... Так само добре переданий внутрішній світ хлопчика, на його обличчі виразно було видно розчарування, страх, безвихідь, біль і надію, надію на щось краще.
За обговоренням ми дізналися, що не всі визначили для себе фінал фільму, дехто зрозумів долю головних героїв, не так як інші. Молодь була дуже пригнічена трагічними подіями у фільми й відповіла негативно на пропозицію переглянути його ще раз. Глядачі середнього віку одностайно висловились, що переглянули його б з друзями, щоб визначити для себе, якісь не зрозумілі моменти в сюжеті.
Дуже сподобалася операторська робота, всі ці тонкощі, всі доречні. Насправді, глядачі переживали і хотіли йти і протистояти разом з героями, боротися за свободу ...
Після перегляду у присутніх з'явилися надії на просування нашого українського кінематографа на вищий рівень. Кіно виявилося цікавим, є сюжет, є те, що зачепить і змусить дивитися до кінця. А це, здається, одна з головних якостей хорошого фільму. Тож, наведу слоган фільму: «Заплющ очі. Дивись серцем.»
З листопадаі цього року наша ініціатива кіноклубу «Відкрий очі» реалізовується в рамках програми підтримки місцевих ініціатив проекту «AlternEd. Альтернативна освіта для ініціатив соціальних змін на місцевому рівні» громадської організації Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» за підтримки Європейського фонду за демократію.
Тож запрошуємо на чергові перегляди і обговорення за чаюванням Слідкуйте за нашими анонсами: vk.com/kinoclubkoms .
Немає коментарів:
Дописати коментар