У бюлетені № 4 представлена література, що надійшла до центральної міської бібліотеки м. Горішні Плавні в 4 кварталі 2022 року.
Скористайтесь можливістю ознайомитися із виданнями завдяки інформації, наданій у бюлетені та завітайте до бібліотеки.
Приємного перегляду!
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ ВИ ОБИРАЛИ З КРАЩОГО!
2023 рік буде - рік безпеки і відновлення територій в Україні.
.png)
НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ:
Президент України оголосив:
2018 – 2027 роки – Десятиріччям української мови
Постанови Верховної Ради України про відзначення:
450 років від часу заснування друкарні у Львові Іваном Федоровим (1573)
375 років від початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького (січень 1648)
225 років від часу видання "Енеїди" Івана Котляревського (1798)
150 років від часу заснування у Львові Наукового товариства імені
Шевченка (початкова назва – Літературне товариство імені Шевченка) (1873)
125 років від часу започаткування "Літературно-наукового вісника" (1898)
125 років від часу видання першого тому "Історії України-Руси" Михайла
Грушевського (1898)
100 років від часу створення літературної організації "Гарт" (1923)
100 років від початку політики "українізації" – заходів на підтримку розвитку української мови (1923)
1045 років від часу народження Ярослава Мудрого (978-1054), великого князя київського, державного та політичного діяча Київської Русі
970 років від часу народження Володимира Мономаха (1053-1125), князя київського
475 років від дня народження Джордано Бруно (1548-1600), італійського поета, науковця, філософа
Повний календар пам'ятних та ювілейних дат дивіться від Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого за цим покликанням.
Видання «Калейдоскоп знаменних дат» від Державної бібліотеки України для юнацтва. З електронною версією видання можна ознайомитись за посиланням.
Пропонуємо вашій увазі календар знаменних і пам’ятних дат 2023 року від Національної бібліотеки України для дітей.
Січень
Всесвітній день миру (1); День Соборності України (22); Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (27); День пам'яті Героїв Крут (29)
Лютий
Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних відносин (01–07); День безпечного інтернету (7); Всесвітній день радіо (13); День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (15); День єднання (16); День вшанування військового журналіста України; День Державного Герба України (19); День Героїв Небесної Сотні, Всесвітній день соціальної справедливості (20); Всесвітній день екскурсовода, Міжнародний день рідної мови (21); День кримського спротиву російській окупації (26).
Березень
Всесвітній день поезії (21); Тиждень дитячої та юнацької книги (3-й тиждень березня); Всесвітній день письменника (03); Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення (05); Міжнародний жіночий день (08); День народження Т. Г. Шевченка (9); День Державного Гімну України (10); День українського добровольця (14); Всесвітній день поезії, Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації, Міжнародний день лялькаря (21); Тиждень солідарності з народами, які борються проти расизму та расової дискримінації (21–27); Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертви (24); День Національної гвардії України (26); Міжнародний день театру (27)
Квітень
День сміху (01); Міжнародний день дитячої книги (02); Всесвітній день мультфільмів (06); Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів (11); День пам’яток історії та культури (18); Всесвітній день Землі (22); Всесвітній день книги і авторського права (23); День пам’яті Чорнобильської катастрофи (26);
Травень
Міжнародний день боротьби за права інвалідів (5); День Перемоги (8-9); День Матері (друга неділя травня); Міжнародний день сім’ї (15); День пам’яті жертв політичних репресій в Україні (17); День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, Міжнародний день музеїв (18); День Європи (третя субота травня); День науки (20); Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку (21); День слов’янської писемності і культури (24); День працівників видавництв, поліграфії і книго розповсюдження (остання субота травня).
Червень
Міжнародний день захисту дітей (1); День батька (третя неділя червня); Початок Другої Світової війни, День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні (22); День Конституції України (28).
Липень
Всеукраїнський День родини (8); День Української Державності, День хрещення Русі-України (28);
Серпень
Міжнародний день молоді (12), День Державного Прапора України (23); День Незалежності України (24); День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (29).
Вересень
Початок Другої світової війни (1); Міжнародний день грамотності (8); Міжнародний день миру (15); День партизанської слави (22); Всеукраїнський день бібліотек (30)
Жовтень
Міжнародний день музики, Міжнародний день людей похилого віку (1); Міжнародний день проти насилля (2); День юриста (8); День захисників та захисниць України та День Українського козацтва (14); День працівників освіти (перша неділя жовтня); Всесвітній день вчителів (5); Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (24); Міжнародний день шкільних бібліотек (23); День вигнання з України нацистських загарбників (28)
Листопад
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва, День української писемності та мови (9); Міжнародний день толерантності (16); День Гідності та Свободи (21); Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками (25); День пам’яті жертв голодоморів (четверта субота листопада)
Грудень
Всесвітній день боротьби зі СНІДом (1); Міжнародний день людей з обмеженими можливостями (3); День Збройних Сил України (6); День прав людини (10); День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (14)
Підвищення престижу читання, створення умов для підтримки і розвитку читання.
У зв’язку з падінням престижу книги та читання ця проблема виходить на перший план. Рекомендуємо:
-творчі акції: фестиваль читацьких історій «Як я зустрів улюблену книгу», імідж-коктейль (зустріч з кимось), лабораторія читацького смаку, лабораторія читацької творчості, день читацької мрії, факультатив успіху;
-огляд нових надходжень «Новини друкарського двору»;
- оформляти книжкові закладки «Три причини прочитати», «Як читач читачу…», «Літературний гурман» тощо.
Більше уваги приділяти візуальному розкриттю бібліотечного фонду та проведенню різноманітних заходів. Тематика виставкової діяльності по просуванню книги різноманітна, наприклад:
- виставку-перегляд «Книги-події - 2023», «Цікаво, тому що це читають молоді»;
- цикл виставок-настроїв «Добра книга до сезону»: «Не треба слів, просто насолоджуйтеся: зима», «Трохи чарівництва на книжковий день: книги весни», «Літо, море, сонце, пляж – яку книгу взяти в багаж?», «На годинку забути сіру буденність:
осінь»;
- книжкові виставки, полички, перегляди літератури «Книжки і автори на всі часи», «Книжкові спокуси літа», «Все проходить, а книги залишаються».
Під час проведення Тижня дитячої та юнацької книги під назвою «Книга-чудо із чудес, і хто читає, той перемагає», «Читання +», пропонуємо наступні програми: День нової книги «Знай і шануй українську книгу», виставку-рекомендацію «ЧИТАЙмер успіху», книжкова виставка «Сторінки відкриває нова книга», огляди «Книга – це маленьке життя», інформіну «На хвилинку зупинись: нові книги подивись», зустрічі з цікавими людьми «Бібліотека і молодь: з книгою у майбутнє», читацький рейтинг «Мій особистий Букер».
Можливо, цікавими для користувачів бібліотеки будуть такі форми:
журнальна ігротека, журнальний калейдоскоп, книжковий фуршет, ювілейна мозаїка, лідери читання, журнальний серпантин, літературний подіум, письменник про письменника, суперчитач.
З нагоди Міжнародного дня рідної мови провести заходи: вікторину «Мова моя, мова...»; мовний круїз «Душа народу бринить у слові»; перегляд презентації про видатних українських письменників «Рідна мова моя, поетична й пісенна»; фотовиставку «Моя велична українська мово!»; інформаційну хвилинку «Кращої, ніж рідна, мови не буває…»; бібліографічний огляд «Бо то не просто мова, звуки...»; ілюстративно- книжкові виставки «Ти наше диво калинове, кохана українська мово!», «Плекаймо рідне слово».
Як символи України та визначні постаті ми здебільшого виділяємо козацтво, діячів культури й мистецтва, науковців із давніших часів. Зазвичай усі ці люди вже мертві. А також – символи, що були засновані в період козацької доби та визвольних змагань.
Добре, що ми пам’ятаємо свою історія та опираємося на неї, але мало хто називає досягнення науки, сучасні бренди, що мають світове визнання, матеріальні здобутки, рукотворні об’єкти, створені за часів Незалежності. Нині ми згадуємо ЗСУ як символ держави.
В наш час треба підтримувати:
- Гордість за теперішні здобутки держави (Дія, інженер Любомир Романків, заступниця прем’єр-міністра Канади Христя Фріланд, армія, безвіз, система “Прозоро”, Байрактари, онлайн-банкінги);
-Престижність військової справи зростає. Також у державі культивується гідне ставлення до особистості. До війни багато українців активно користувалися безвізовим режимом і лоукостами – змогли побачити та відчути інші народи. Зрозуміли важливість іноземних друзів і партнерів (освіта, гранти, зброя, прихисток), зрозуміти контекст зв’язку між народами.
Форми національно-патріотичного виховання:
інтерактивна патріотична зарядка, національно-патріотичний клуб вихідного дня, майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів, колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!», авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва), гра-репортаж «Видатні імена сучасної України», звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю», патріотичний флеш-моб, презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми, зустрічі з цікавими земляками-патріотами, акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права», реконструкція історичних подій, виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних), станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»), створення інфографіки (шевронів, подій), «живий музей», реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій), флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України), кінолекторій, презентація нових історичних серій, години патріотичного освіти, акції пам’яті, уроки мужності.
Проводити:
індивідуальні бесіди з батьками про читання дітей, юнацтва; батьківські збори у бібліотеці «Як ощасливити дитину читанням?», «В сім’ї народжується читач», «Книжковий світ моєї родини», «Осягаючи світ книги», «Великий світ книг для всієї родини».
Можна організувати сімейний конкурс «Книжковий хіт сім’ї». Тут будуть оцінюватися сімейні творчі роботи про те, яку роль зіграла книга читацької біографії членів сім’ї, історію її появи в домашній бібліотеці, серйозні і жартівливі події, пов’язані з книгою. Крім того, запровадити акцію «Читаємо всією родиною».
Традиційні форми бібліотечного обслуговування (книжкові виставки, презентації, матеріали рекламно-видавничого характеру) не повинні містити інформацію залякувального характеру, неперевірену інформацію, приблизну. Назви книжкових виставок та заходів повинні нести позитив, позитивний настрій. Завдання - не налякати, а інформувати, допомогти людині задуматися про своє призначення в житті. Необхідно апелювати до загальнолюдських цінностей.
Профілактика наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління
Проводити цикли заходів, зокрема інтерактивні ігри, бесіди, години-застереження.
Зверніть увагу на такі дати:
11 лютого – Всесвітній день хворого
15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак
7 квітня – Всесвітній день здоров’я
31 травня – Всесвітній день боротьби з курінням
26 червня – Міжнародний день боротьби з наркоманією
12 серпня – День молоді в Україні, Всесвітній день молоді (10 листопада)
При плануванні своєї діяльності зверніть увагу на конкретні регіональні проблеми: оздоровлення річок, збереження унікальних озер, утилізація відходів. Для цього можна використовувати різноманітні форми роботи: виставки літератури (виставка-діалог, виставка-факт).
Організовувати екологічні свята, книжкову виставку, тематичну поличку «Незвичайний календар», які можна приурочені календарю екологічних дат:
20 березня – Всесвітній день Землі (у день весняного рівнодення)
22 березня – Всесвітній день води
18 квітня – Український день довкілля
22 квітня – Всесвітній день Матері-Землі
5 червня – Всесвітній день охорони оточуючого середовища
27 вересня – Міжнародний день туризму
В роботі по екологічній просвіті використовуйте різні форми масових заходів: пізнавальні та інформаційні години, екологічні медіаподорожі, конкурси знавців природи, години екології, турніри, вікторини, тренінги, форуми, дні інформації; вести тематичні теки з проблем, які важливі для екологічного благополуччя людей
Зверніть увагу на багатоаспектність висвітлення екологічної проблеми: екологія і мистецтво, екологія і право, екологія і краєзнавство.
Заплануйте творчий конкурс «Еко – палітра», конкурс малюнків «Природоохоронні знаки» (роботи за темами «Бережи ліс!», «Не розоряйте гнізда!», «Не ламайте гілок!», «Не кидайте сміття!»). Можна провести рольову гру «Екологічний суд», нагадавши кожному про його права на сприятливе екологічне середовище та екологічні обов’язки.
Поляризація історії України і рідного краю, відродження національної культури. Краєзнавство
Працюючи в цьому напрямку можна організувати відкриті перегляди літератури, цикли книжково-ілюстрованих виставок, виставок-хронографів.
Провести цикл заходів «Полтавщина – Батьківщина моя», «Їх імена в історії краю», «Літературний портрет Полтавщини», де слід обов’язково включити дати краєзнавчої значущості.
ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ПОЛТАВЩИНИ 2023 року дивіться за цим покликанням.
Особливо зверніть увагу на:
3 квітня – 115 років від дня народження Олеся (Олександра) Терентійовича Гончара (1918-1995), українського письменника, громадського діяча. Народився у с. Сухій Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну).
16 липень – 115 років від дня народження Василя Костянтиновича Барки (1908-2003), українського письменника з діаспори. Народився у с. Солониці Лубенського р-ну.
Серпень:
5 (9) – 130 років від дня народження Віри Василівни Холодної (1893-1919) кіноактриси, зірки німого кіно. Народилася у м. Полтаві. у 1915 р. зіграла головні ролі в фільмах «Пісня переможного кохання» і «Полум’я неба» (реж. Є. Бауер), які принесли їй велику популярність. У квітні 1918 р. в Одесі знімалася на кіностудії «Мирограф» (фільми П. Чардиніна «Княжна Тараканова» і «Циганка Аза»), виступала з естрадними номерами (зокрема, з Л. Утьосовим). Померла в лютому 1919 р. у 26-річному віці (за офіційною версією — від грипу, за припущеннями деяких дослідників — отруєна денікінською контррозвідкою за підозрою у зв’язках з більшовиками); похована в Одесі на Першому християнському кладовищі (могила не збереглася).
Вересень:
12 – 120 років тому (1903) у м. Полтаві відкрито пам’ятник класику нової української літератури І. П. Котляревському.
23 – 80 років (1943) з дня звільнення м. Полтави від нацистських загарбників
Жовтень:
14 – 80 років від дня народження Раїси Опанасівни Кириченко (1943-2005), Героя України, народної артистки України, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка, повного кавалера ордена Княгині Ольги, лауреата премії ім. Д. Луценка «Осіннє золото». Народилася у с. Корещина Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
10 – 185 років із дня смерті Івана Петровича Котляревського (1769-1838), українського письменника. Народився у м. Полтава.
10 – 130 років із дня смерті Леоніда Івановича Глібова (1827-1893), українського поета-байкаря. Народився в с. Веселий Поділ Хорольського р-ну.
Листопад:
1 – 110 років від дня народження Георгія Іларіоновича Майбороди (1913-1992), композитора. Нар. на хуторі Пелехівщина Глобин. р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
– 85 років з часу заснування (1938) Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного.
Проводити правоосвітні заходи до святкування Дня Конституції України, зокрема, вікторину «Чи знаєш ти Конституцію України?», експрес-інформування «Правова азбука держави», «Конституція азбука правознавства», інформаційний дайджест «Правознавство фундамент громадянського суспільства», урок громадянства.
Важливим внеском бібліотек у розбудову демократичної, європейської України є сприяння впровадженню електронного урядування та надання послуг користувачам бібліотеки з даного питання. Правова інформація повинна бути більш доступною населенню.
Толерантність в широкому сенсі – розуміння, терпимість до чужої думки. Це основа мирного співіснування людей не тільки різних національностей і віросповідань, але і представників однієї нації. Зараз дуже гостро стоїть проблема роз’єднаності людей навіть всередині сім’ї. Зверніть увагу на такі дати:
9 червня – Міжнародний день друзів
16 листопада – Міжнародний день толерантності
Духовно-моральне виховання
У зв’язку з останніми подіями в країні головними приорітетами своєї діяльності у наступному році бібліотекам слід обрати розвиток та надання соціальних послуг.
З’явилося багато переселенців, які відчувають себе жертвами, і це може призводити навіть до агресивної поведінки. Бібліотеки повинні стати центрами для переселенців.
Фахівці психологи радять спілкуватися з такою категорією громадян не з позиції «я хочу вам допомогти», а з позиції паритету «я хочу поспілкуватися, я хочу запитати, як ви себе почуваєте». Але найпершим завданням бібліотекарів має бути активне слухання, другим – визначення серед переселенців найактивніших людей, через яких можна взаємодіяти із
більшою частиною громади.
Зверніть увагу на такі дати:
17 лютого – Всесвітній день спонтанного проявлення доброти
8 березня – Міжнародний жіночий день
10 травня – День матері
15 травня – Міжнародний день сім’ї
9 червня – Міжнародний день друзів
23 серпня – День милосердя і благодійності
1 жовтня – Міжнародний день людей похилого віку
15 жовтня – Міжнародний день сільських жінок
13 листопада – Міжнародний день сліпих
3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю
Форми і назви заходів: урок ввічливості, етикету та спілкування «Збережемо в собі людину», «Свята наука почути один одного»; година духовності «Милосердя – відгук душі», «Передай добро по колу»; тематичні вечори «День мудрості», «Ви прекрасні, жінки землі», «Прости мене, мамо»; свята «Наймиліша, найулюбленіша», «Ти одна така улюблена і рідна», «Славимо жінку-матір», «Душі золоті запаси», «Коли старість у радість», «Розгладимо зморшки, зігріємо долоньки»; поетичний вечір «Жінка, яку благословила Природа»; виставка-факт «Жіночий силует в історії»; книжково-ілюстрована виставка «Мама – життя мого початок».
Бібліотека в підтримку сім’ї
Висвітлювати державну політику в підтримку сім’ї, родини та закладів, організацій, які займаються проблемами сім’ї, дітей та молоді.
Бібліотеки повинні працювати над вирішенням таких проблем з даної теми:
загострення сімейних відносин, забезпечення сімейної стабільності (організація консультацій, прийомів); відновлення традиційних форм спілкування в сім’ї, сімейного виховання, освіти, читання; організація дозвілля (Клуб сімейного відпочинку, сімейні конкурси, клуби вихідного дня, клуби молодих батьків тощо); педагогічна просвіта батьків.
Звернути увагу на групи користувачів, з якими ви працюєте в плані соціальної адаптації людей з обмеженими фізичними можливостями (інваліди, люди похилого віку, батьки дітей-інвалідів), спеціалістів, які пов’язані по роду своєї діяльності з людьми з обмеженими фізичними можливостями, використовуючи наступні заходи: акції, декади, творчі конкурси, зустрічі з спеціалістами у стінах бібліотеки та тематичні виставки.
Організація роботи з популяризації етнографічно-мистецької тематики
Рекомендуємо проводити цикли заходів, які знайомлять читачів з кращими мистецькими творами, спонукають читача до проби себе як творця (художника, музиканта, актора).
Створювати ізотеки, фототеки, тематичні теки естампів, репродукцій, листівок, плакатів, фактографічний банк мистецьких цікавинок «Хто є хто на Полтавщині». Присвячувати окремі бібліотечні виставки певному виду мистецтва: виставка-стенд «Світ наших захоплень», виставка-експозиція «Шлях до прекрасного», виставки творчості окремих майстрів народної творчості, виставки-презентації сімейної художніх талантів.
При плануванні роботи даної тематики звернути увагу, зокрема, на такі дати:
18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць. День пам’яток історії та культури, 18 травня – Міжнародний день музеїв, 21 травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку, 6 червня – День журналіста, 9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва, 1 жовтня – Міжнародний день музики, 13 жовтня – День художника.
Арт-вікно (вітрина), Лавка майстерності, - Вернісаж, - Віртуальні подорожі по художніх галереях і музеях світу, - виставка - портфоліо - уявлення молодих художників, музикантів, і т.д., - виставка-музей, - виставка-плакат, - день творчості, - дискусійний відеосалон, - медіа година, - творчі портрети, - цикл заходів «Творчість проти недуги» - щоб привернути увагу до творчо обдарованих людей з обмеженими фізичними можливостями, тематичний вечір «Сильні духом люди» та ін.
Успіхів!
У кожної країни свій шлях до кращого життя.
Європейський Союз утворився в результаті послідовного розвитку процесу інтеграції країн Західної Європи, яка пройшла у своєму розвитку декілька етапів.
9 травня 1950 року вважається початком процесу європейської інтеграції. Саме тоді міністр закордонних справ Франції Р. Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної і сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн (пропозиція увійшла в історію під назвою «план Шумана»). Наступного, 1951 року, створено Європейське об'єднання вугіллі і сталі, до складу якого увійло 6 країн (Франція, Німеччина, Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди). Наднаціональний принцип лежав в основі Європейського співтовариства вугілля та сталі (ЄВС) (1951), Паризького договору (1951), Римського договору (1958), який створив Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейський атомний договір. Енергетичне співтовариство (ЕАЭС). Термін дії ЄСВС закінчився в 2002 році, тоді як ЄАВС зберігає чітку юридичну ідентичність, незважаючи на спільні члени та установи.
Маастрихтський договір (1993) створив Європейський Союз з системою стовпів, включаючи зовнішні та внутрішні справи. Це призвело до створення єдиної європейської валюти – євро (1999). До Маастрихтського договору були внесені поправки згідно з договорами Амстердама (1997), Ніцци (2001) та Лісабонського (2007).
Пропонуємо перевірити свої знання і пройти онлайн вікторину "Європейське розмаїття", створену до Дня народження Європейського Союзу. Зверніть увагу: на кожне питання вікторини є лише одна правильна відповідь. Хай щастить!
30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек.
Цьогоріч День бібліотек ми відзначаємо в умовах воєнного стану. Уся країна об’єдналася для боротьби з рашизмом, а бібліотеки для своїх громад та новоприбулих стали і точкою опори, і місцем сили, і простором для спільної дії.
Центральна міська бібліотека м. Горішні Плавні сьогодні не лише обслуговує користувачів, забезпечує мешканців громади і переселенців достовірною інформацією, а й перетворилась на гуманітарний центр допомоги Збройним Силам України і внутрішньо переміщеним особам.
В презентації представлено статті з місцевих періодичних видань, які присвячені діяльності ЦМБ за 9 місяців 2022 року
Бібліотека на сторінках місцевої преси автор: Елена Гордая
150 років тому, 23
вересня 1872 р., в селі Білявинці (нині – Бучинський р-н Тернопільської обл.) народилась
Соломія Амвросіївна Крушельницька, яка ще за життя здобула титул найвидатнішої
співачки світу.
Винятково сильне
і приємне для вуха сопрано, вроджений акторський талант, досконале виконавське
мистецтво, краса фізична і духовна. Свої особисті концерти вона завжди
закінчувала українськими народними піснями.
А що Ви знаєте про Соломію
Крушельницьку, яку досі вважають неперевершеною оперною дівою:
28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.
День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.
Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності.
Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.
В основу концепції державних заходів до Дня Української Державності закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України від Русі до сьогодення, а також такі зауваги.
День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять, що українці – народ-військо.
Державність неможлива без Головного Закону країни. Історія українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Русі і була зафіксована в “Руській Правді”. Інколи український конституціоналізм випереджав європейський. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року, де вперше в Європі обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки. Основоположні акти УНР та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Розвиваючись під впливом європейських країн, наше право відображало національний характер українців, спосіб життя, цінності та суспільні відносини. Програмні документи Української головної визвольної ради як підпільного парламенту часів Другої світової війни засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби. У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів і цінностей об’єднаної Європи.
Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. Україна у ХХ столітті кілька разів здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.
Державність неможлива без Головного Закону країни. Історія українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Русі і була зафіксована в “Руській Правді”. Інколи український конституціоналізм випереджав європейський. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року, де вперше в Європі обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки. Основоположні акти УНР та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Розвиваючись під впливом європейських країн, наше право відображало національний характер українців, спосіб життя, цінності та суспільні відносини. Програмні документи Української головної визвольної ради як підпільного парламенту часів Другої світової війни засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби. У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів і цінностей об’єднаної Європи.
Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. Україна у ХХ столітті кілька разів здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.
Вперше в історії країни, вперше за обставин повномасштабної війни з ворогом, якому ми вже тисячу років доводимо те, що наша державність є непорушною. Саме тому цей день є вкрай важливим і сьогодні і назавжди.
День Української Державності 28 липня утверджуватиме зв’язок багатьох поколінь нашого народу – звернення Президента України.
Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України пропонує всім до використання айдентику до Дня Української Державності за посиланням.
Український інститут національної пам’яті до Дня Української Державності розробив інформаційні матеріали бібліотекарям для використання у своїй роботі.
До Дня Української Державності ми створили онлайн вікторину «Символи України: державні та народні». На кожне питання є лише одна правильна відповідь. Хай щастить!
Увага! Нові надходження!
У бюлетені № 2 представлена література, що надійшла від Українського інституту книги до центральної міської бібліотеки м. Горішні Плавні у 2 кварталі 2022 року.
Скористайтесь можливістю ознайомитися із виданнями завдяки інформації, наданій у бюлетені та завітайте до бібліотеки.
Приємного перегляду!
Увага! Нові надходження!
У бюлетені № 1 представлена література, подарована центральній міській бібліотеці м. Горішні Плавні в 1 кварталі 2021 року.
Скористайтесь можливістю ознайомитися із виданнями завдяки інформації, наданій у бюлетені нових надходжень. Завітайте до бібліотеки за вподобаною книгою.
Приємного перегляду!
Біобібліографічний покажчик "У Петербурзі він був українцем" складено до 210-ї річниці з дня народження Євгена Павловича Гребінки.
Є. П. Гребінка народився 2 лютого 1812 р. на хуторі Убіжище Пирятинського повіту на Полтавщині.
Євген Гребінка був особисто знайомий з Тарасом Шевченком і брав участь у його викупі з кріпацтва.
Роман Євген Гребінки про козацькі часи – "Чайковський" – Іван Франко назвав "улюбленим твором галицько-руської молоді 1860-1880-х", а інший роман – "Доктор" – Антон Чехов визнав гідним для перевидання й народного читання.
Гребінка був одружений з Марією Ростенберг, якій присвятив вірш – "Очи черные".
У Петербурзі Євген Гребінка працював чиновником Комісії духовних училищ Міністерства народної освіти, одночасно вчителював в різних закладах; знався з багатьма літераторами: О. Пушкіним, І. Тургенєвим, І, Криловим, О. Кольцовим, Н. Кукольником, П. Кулішем.
1847 р. своїм коштом відкрив у с. Рудка Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей.
Тяжка хвороба звела його в могилу в 36...
Сподіваємося, завдяки покажчику, Ви дізнаєтесь ще більше фактів з життя та творчості нашого земляка – Євгена Гребінки:
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ ВИ ОБИРАЛИ З КРАЩОГО!
