четвер, 21 серпня 2014 р.

Рідна Україна - вільна, незалежна

"Рідна Україна - вільна, незалежна" під такою назвою в читальному залі центральної публічної бібліотеки, оформлено книжковий перегляд літератури. Бібліограф Олена Горда знайомить читачів з історією та культурою великої європейської держави – Україна. Перегляд оформлений для читачів та відвідувачів бібліотеки, знайомить з життям країни, її історичним минулим та сьогоденням, з чудовими краєвидами України та з найважливішими історичними подіями держави . 









Є щось святе в словах: мій рідний край.
Для мене це матусі пісня ніжна
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
(В. Симоненко)

До 23 річниці незалежності України на абонементі публічної бібліотеки оформлено книжкову виставку "Незалежна і єдина, будь навіки Україна!". Книги представлені на виставці розкривають багатовікову історію становлення української державності.


4 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності і самостійності України, який закономірно і логічно завершив тисячолітні прагнення українського народу до творення своєї суверенної держави.

Україно! Не зміряти й віками
Вроду твою журавлину.
Не обезлистити навіть снігами
Мову твою тополину.
Україно! Не стань сиротою при дітях.
Ти благовіст мій і воля.
Скільки надій у твоїх веснах розлито.
Скільки журби у твоїй долі.
Все, що в серці несу,
У твоїх я дістала глибинах.

Україна! Перед нами постають безкраї пшеничні лани, блакитне небо, могутня річка Дніпро, перші князі Київської Русі, визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, перший Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський. Усе це українські образи, створені століттями, наша з вами історія. У кожного народу свій шлях розвитку, свій шлях до щастя, до самовизначення. Для українського народу він був довгим і тернистим.

Україно! Україно!
Серце моє, ненько.
Як згадаю твою долю.
Заплаче серденько.
(Т.Г. Шевченко)

У народі кажуть, що без минулого, немає майбутнього. А чи можна говорити про минуле України і не згадувати славних, бравих козаків-запорожців? Слава про них линула широким світом.

Було колись в Україні –
Ревіли гармати.
Було колись — запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю…

Україна має героїчну історію. Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на увесь світ народна пісня.

Яка ж вона довга, в століття, у цілі віки
Година негоди.
Що люд український гнітила.
Із сивої пам’яті сміливо ідуть козаки,
А шаблі, мов блискавки.
Сиві жупани, мов крила.
З глибин історії вони ідуть, ідуть.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності і самостійності України, який закономірно і логічно завершив тисячолітні прагнення українського народу до творення своєї суверенної держави.

Мудрість віків, одвічне прагнення волі, самостійності — скарби, залишені нам предками, і сьогодні повинні служити нам дороговказом у майбутнє. Від кожного з нас залежить доля нашої рідної України.

Так все це надбання української історії залишилось в книгах, є вони і в центральній бібліотеці та по бібліотеках філіях. Запрошуємо відвідати бібліотеку та переглянути книжки!

Немає коментарів:

Дописати коментар