Буклет «Тонкий майстер
художнього слова» присвячено 120-річчю з дня
народження Миколи Платоновича Бажана — поета, державного та громадського діяча, культуролога, перекладача, літературознавця, публіциста, сценариста.
Чого ще ми не знаємо про Бажана
напередодні його 120-річного
ювілею?
Досить "потягнути за ниточку" і
спливає каламбур – "небажаний Бажан". Микола Платонович мав непересічний розум і глибоко приховане від сторонніх критичне ставлення до самого себе як митця. З усіх українських радянських письменників Микола Бажан зазнав чи не найбільшої ласки у влади. У радянській ієрархії Бажан сягнув найбільших висот. Його зарахували до класиків, запровадили до шкільної програми, але мали мороку з далеко не бездоганною біографією: батько Миколи Бажана – петлюрівець, сотник Армії УНР; дружина – напівнімкеня; серед друзів-письменників є ті, кого розстріляли… Тож, щось замовчували, щось приховували, про деякі факти писали неохоче. Нік Бажан дебютував
одночасно як поет-футурист, дизайнер і типограф. Про
художні таланти Бажана біографи також воліли не згадувати, адже треба було
пояснювати, хто такі панфутуристи — забагато забороненої інформації. У кіно Миколу Бажана привели українські футуристи (став редактором журналу «Кіно»; за його сценаріями різні режисери
зняли сім фільмів). Його вірші важкі, безжальні
й гострі. Їх важко читати і розуміти, але необхідно…
Інші факти життя і творчість поета – у буклет «Тонкий майстер художнього слова». Приємного
ознайомлення!
.jpg)
.jpg)