вівторок, 1 грудня 2020 р.

Симон Петлюра – борець за волю України

Суперечки навколо історичної постаті Симона Васильовича Петлюри не вщухають протягом багатьох десятиліть.  Проте, реальна особистість нашого земляка надзвичайно цікава. 

Книжковий розвал «Симон Петлюра – борець за волю України», стане в нагоді бажаючим більше дізнатися про голову Директорії,  Головного Отамана військ і флоту УНР, який народився в Полтаві. Книжковий розвал містить книги і статті з періодичних видань останніх років, краєзнавчі розвідки. З представленими матеріалами можна ознайомитися в читальній залі центральної міської бібліотеки м. Горішні Плавні.






понеділок, 19 жовтня 2020 р.

Всесвітній день яблук


«Яблуко виглядає на мільйони доларів,
потрібно лише поліпшити його смакові якості»
Тім Бірн, президент яблучної асоціації США 
21 жовтня відзначається Всесвітній день яблук.
Саме яблукам присвячено цей випуск постійної сторінки «Бібліофішк@». Матеріал, поданий у випуску,  знаходиться в центральній міській бібліотеці м. Горішні Плавні, за адресою: вулиця Миру, 22.

 


 Особливе свято улюблених фруктів вигадали британці. День яблука — це святкування і демонстрація різноманіття природи, стимул і знак до того, що ми самі здатні впливати на зміни, що відбуваються навколо. Ідея Дня полягає в тому, що яблуко — це символ фізичного, культурного і генетичного різноманіття, про який людина не повинна забувати.  
Яблуня – найпопулярніше фруктове дерево і заслуговує на таке свято. На Україні багатий врожай яблук символізує достаток та благополуччя родини. Багато цікавого написано про яблука…
Перша цікавинка стосується всесвітньо відомої біблійної легенди про Адама і Єву. Вважається, що вони були вигнані Богом з райського саду за те, що скуштували заборонений плід, яким було яблуко:

Міфи України. – Київ.: Довіра, 2003. – 383 с.

Муравьева Т. В. Сто великих мифов и легенд. – М.: Вече, 2002. – 480 с. – (100 великих).

Яблука також згадуються і в міфі про подвиги Геракла. Згідно з міфом, герой повинен був добути для богів відомі яблука Гесперид, які дуже суворо стерегли:

Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції / М. А. Кун. – К.: Мистецтво, 1996. – 472 с.: іл.

Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції: ля мол. та серед. шк. віку/ пер. з рос. та передм. Ю. Іванченка. – К.: Школа, 2001. – 216 с.: іл. – (Хрестоматія школяра).

Яблука згадуються і у міфах та легендах давньої України:

Войтович В. Міфи та легенди давньої України / В. Войтович. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. – 464 с. : іл. – (Золота пектораль).

Якщо яблуко розрізати впоперек, то малюнок серцевини має вигляд п'ятикутної зірки. Саме тому стародавні алхіміки вважали яблуко символом знань. За легендою, одне з найвеличніших наукових відкритів, також пов’язане з яблуком. Вважається, що Ньютон прийшов до закону всесвітнього тяжіння, звернувши увагу на яблуко, що впало з гілки і вперше замислився над тим, чому, власне, речі падають донизу:


Садовий А. І. Основи фізики з задачами і прикладами їх розвязування : навч. посібник А. І. Садовий, Ю.Г. Лега. – К.: Кондор, 2003. – 384 с.
Яблуко зображено на 80-ти офіційних гербах, отже символ яблука широко поширений в геральдиці:

Все про світ: Країни. Прапори. Герби: енцикл. довід. – К.: Школа, 2001. – 622 с.: іл.
Ботаніки вважають, що у процесі вирощення культурної домашньої яблуні схрещувалися різні види яблунь, а тому сьогодні неможливо достеменно встановити її предка. До Європи яблука потрапили завдяки римським солдатам і в давнину були розкішшю. Це неймовірно, але зараз у світі число сортів і різновидів яблук сягає 20 тисяч. 
В нашій країні перші відомості про культуру яблуні сягають часів Київської Русі, коли за Ярослава Мудрого на території Києво-Печерської лаври виростили перший яблуневий сад. Свій вагомий внесок у процес сортооновлення українських садів зробив Левко Симиренко. Разом з тим, вітчизняний вчений завжди закликав дбайливо ставитися до збереження місцевих сортів:


Вольвач П.  Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2003. – 288 с.
Матеріал про новий напрямок в яблучному садівництві – червоно-м’ясисті яблука читайте у періодичному виданні :


Францішко В. С. Казка приваблює і переважає / В. С. Францішко // Дім, сад, город. – 2020. – № 4. – С.15-16.
19 серпня православні та греко-католики святкують Преображення Господнє. Їсти яблука до цього дня вважається гріхом. За часів язичницької Русі Яблучний спас був святом збору врожаю яблук:


Скуратівський В.Т. Український народний календар / В. Т. Скуратівський . К.: Техніка, 2003. – 384 с. – (Народні джерела).


Коверець І. Українці: Свята. Традиції. Звичаї / Іван Коверець. Донецьк : Альфа-Прес, 2004. –304 с.

    Є багато прислівїв та приказок про яблука:

• Яблуку ніде впасти
• Яблуко від яблуні недалеко падає
• Потрапити в яблучко
• Яблуко розбрату
• Заборонений плід
Прислівя та приказки. – К.: наук. думка, 1991. – 440 с. – (Укр. нар. творчість).
Якщо вам наснилось яблуко – розгадайте це таємне послання, скориставшись книгами:

Смурова О. Б. Полный семейный сонник. 150 000 толкований / О. Б. Смурнова. – М.: РИПОЛ классик, 2007. – 704 с.

Таболкин Д. Сонник: сны и здоровье / Дмитрий Таболкин. – Д.: Сталкер, 1999. – 304 с.
За дослідженнями археологів яблука почали вживати у їжу 8,5 тисяч років тому. В наш час мешканець Європи протягом року з'їдає приблизно 65 яблук. Адже яблуко — скарбничка поживних і корисних речовин. Вони містять збалансований склад корисних речовин: клітковину, органічні кислоти, вітаміни та мінерали, цукри та пектини. Найбільша кількість корисних речовин міститься саме в шкірці. Поліфенол покращує кровообіг і перешкоджає виникненню захворювань серцево-судинної системи та підвищує імунітет. Отже,  яблука їжа і ліки, що приносять користь хворим і здоровим:

Дунаевский Г. А. Овощи и фрукты в питании здорового и больного человека / Г. А. Дунаевский. — К.: Здоровье, 1990. — 160 с.

Скачко Б. Г. Якби мати знала: народні методи лікування дітей / Б. Г. Скачко, Г. О. Орещук   К.: Здоровя, 2000. –  480 с.  

Кархут В. В. Ліки навколо нас / В. В. Кархут. – К.: Здоровя, 2001. – 232 с.: іл.
Для виготовлення одного літру яблучного сидру, використовують близько десяти яблук:

Рыбак Г. М. Приготовление фруктовых и овощных соков в домашних условиях / Г. М. Рыбак, Н.Ф. Бондаренко, Н. К. Чернозубенко. — К.: Урожай, 1988. — 176 с. : ил.

Бруннек Н. И. Фруктовая кулинария от А до Я. — М.: Экономика, 1993. — 334 с.
Яблука часто згадуються в українській поезії та прозі. Давно стали класикою рядки Максима Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні!» та Миколи Руденка «Ви їли яблука з моєї України?»:

Рильський М.  Лірика / Максим Рильський. – К.: ВАТ Київ. Правда, 2005. – 240 с.

Руденко М. Вибране : вірші та поеми (1936-2002) / Микола Руденко. – К.: Дніпро, 2004. – 800 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
Сучасні автори також застосовують символіку яблука в своїй творчості. Наочний приклад – романи «Пів’яблука» та «Інші пів’яблука», з якими свого часу дебютувала сучасна українська письменниця Галина Вдовиченко:
Вдовиченко Г. Пів’яблука. Інші пів’яблука : роман / Галина Вдовиченко. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 472 с.
Дослідники біблійних рослин переконані, що у Біблії згадується яблуня лісова – невелике дерево з розлогою кроною.Очевидно, яблука були одним з улюблених плодів для біблійних людей. Недарма пророк Йоіл, наголошуючи на трагічності ситуації, що викликана навалою сарани, вдається до образу висохлої яблуні: «І виноградна лоза висохла, смоківниця зів’яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня – всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських» (Йоіл 1,12). У Пісні пісень яблуко виступає як порівняння: «Що яблуня між лісовими деревами, то любий мій між синами! У його холодку, що так бажала, я сіла і плід його був солодкий моєму піднебінню» (Пісня пісень 2, 3):

        У мистецтві середньовіччя яблуня і яблуко були символами Христа і його науки. Зображення яблука у пащі гадюки означало занепад первісних людей і первородний гріх. На противагу цьому, яблуко у руці дитяти Ісуса символізувало викуп людства через смерть Сина Божого на Хресті: 

Цікаво, що плід яблуні вважали уособленням земної кулі, а тому разом з короною і жезлом  символом королівської влади. Яблуко, як  і куля, у стародавні часи символізувало вічність, що немає ні початку, ні кінця...
        Сподіваємось, наші цікаві факти стануть ще однією причиною не лише з'їсти яблуко, а й відвідати бібліотеку!
 

Робимо все,

щоб Ви обирали з кращого!


вівторок, 6 жовтня 2020 р.

Бюлетень нових надходжень

Надійшли нові книги, знайомтесь! 

У бюлетені № 6 2020 року представлена література, що надійшла до юнацького абонементу центральної міської бібліотеки м. Горішні Плавні у 3 кварталі 2020 року. 

Приємного перегляду!

середа, 19 серпня 2020 р.

Апостол миру й добра

26 серпня виповнюється 110 років від дня народження жінки-легенди ХХ століття, лауреатки Нобелівської премії Миру, фундаторки Ордену милосердя, святої при житті, — Матері Терези. Прикладом втілення милосердя і любові до ближнього, мужності й незламності, стала для мілліонів людей ця маленька скромна жінка. В Бейруті вона зупинила бойові дії двох фронтів, щоб вивести дітей із зони обстрілу. Мати Тереза створювала пересувні госпіталі, будувала приюти, заснувала першу клініку для хворих на СНІД. 

В ХХ столітті Мати Тереза стала не просто символом милосердя, але разом зі своїми послушницями являла реальну силу, з якою не можна було не рахуватися. Нею захоплювалися, перед нею схиляли свої голови, її обожнювали. 

Пропонуємо переглянути буклет «Апостол миру й добра» про життя Матері Терези:

середа, 12 серпня 2020 р.

Бюлетень нових надходжень

 Зверніть увагу на нові книги!

     У бюлетені № 5 2020 року представлена література, що надійшла до читальної зали центральної міської бібліотеки м. Горішні Плавні у 3 кварталі 2020 року.

         Приємного перегляду!

четвер, 23 липня 2020 р.

Історія бібліотек с. Келеберди

Перші бібліотеки ще за часів сивої давнини створювали  при церквах, яких за переписом 1859 року у с. Келеберда їх було 5. При Спасько-Преображенському та Троїцькому храмах, збудованих відповідно у 1851 та 1854 роках існували церковнопарафіяльні школи.
Слід зазначити, що у  с. Келеберда був досить високий рівень грамотності. За переписом 1862 року освіту мали як виборні козаки (335 чол.) й міщани (105 чол.), так і заможні селяни (117 чол.).

У січні 1918 року у  Келеберді  та на хуторах були організовані хати- читальні.  Книг  майже не було, але були газети. С перших років радянської влади залишки старої ідеології руйнувались вщент, особливо потерпали церкви, які грабували й паплюжили. Сільські активісти попалили не тільки ікони, а й надзвичайно цінну бібліотеку  яку, за версією місцевих жителів, перевезли до келебердянських церков після розгрому Запорізької Січі.


У 1928 році у  с. Келеберда відкрилися бібліотека та клуб, які працювали до початку Другої світової війни. В тяжкі часи німецької окупації (з 2 вересня 1941 по 29 вересня 1943 роки) працювала тільки школа і,  зі спогадів очевидців, писали діти між рядків на газетах із бібліотеки. Під час відступу німців село було вщент зруйноване. І вже після перемоги стала оживати і відбудовуватися Келеберда. У шкільному приміщені піонерської кімнати (окрема будівля) була невеличка шкільна бібліотека.


Радісною подією стало відкриття у 1952 році нового клубу, а згодом  і  бібліотеки. Вже сивочолі нині, випускники келебердянської школи з теплотою і зараз, через багато років, згадують бібліотекарку Івгу Йосипівну Петренко.


У 2019 році Келебердянська сільська Рада Кременчуцького району була реорганізована в Келебердянський старостинський округ Горішньоплавнінської міської Ради. З січня 2020 року Келебердянська бібліотека-філія увійшла до складу комунального закладу «ЦБС» м. Горішні Плавні.


Ось такий шлях із давнини у сьогодення пройшли  бібліотеки села Келеберда. За цей час змінилось багато людей, які працювали у бібліотеках  і  кожен зробив свій внесок, залишив частинку своєї душі. Зараз в бібліотеці працює Пєрємєна Ірина Семенівна, яка любить свою роботу і бере активну участь в культурному житті села.




Використовуємо сервіс CANVA в бібліотеках

Сучасна бібліотека – це простір для творчості, у якому кожен може отримати необхідні інструменти для саморозвитку й самоосвіти. В 2020 році світ був вимушений пристосовуватися до нових умов життя. В період карантину  багато бібліотекарів гостро відчули  потребу підвищувати  свої професійні якості, засвоїти нові знання та навички. Швидке поширення інтернету у професійну діяльність бібліотекарів вимагає активного вивчення та використання онлайн-сервісів, в тому числі соціальних мереж. Дописи для них потрібно ілюструвати  не тільки фотографіями і малюнками, а й іншими елементами графіки.  Тому пропонуємо опанувати зручний сервіс Canva.

Canva — платформа графічного дизайну, яка дозволяє користувачам створювати графіки, презентації, афіші та інший візуальний контент для соціальних мереж. Доступна як веб-версія, так і мобільна. Сервіc пропонує великий банк зображень, шрифтів, шаблонів та ілюстрацій.

Створення слайдів презентації в Canva безкоштовне і виконується максимально просто. Для цього не потрібно витрачати час і гроші на спеціалізований софт, а можна все швидко зробити безпосередньо в веб-додатку. 

Бажаємо успіху у створенні ефектної графіки!