Бібліотек@: сучасна, креативна, твоя!

З нагоди Всеукраїнського Дня бібліотек, що традиційно відзначається 30 вересня, у день християнського свята Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, на сходах Горишньоплавнівської публічної бібліотеки пройшло професійне свято «Бібліотек@: сучасна, креативна, твоя!» – масштабна акція з метою формування позитивного іміджу бібліотеки, популяризації книги та залучення до бібліотеки нових читачів.

На урочистостях, що стали кульмінацією тижня «Місце зустрічі - бібліотека» зібрались бібліотекарі, користувачі, колеги та представники влади. Лунали вітальні слова від начальника відділу культури Ірини Іванівни Зеленської, директора централізованої бібліотечної системи Дудко Олени Володимирівни. На святі звучали і вірші і пісні, і музичні дарунки і просто добрі і щирі привітання та художні картини Атмосфера була наповнена святковим настроєм та оптимізмом.

Вітаємо шановних колег-бібліотекарів із святом! 

Бажаємо великого особистого щастя та творчої наснаги у роботі!

Народ шукає в геніях себе

Ліна Костенко «…не належить історії, радше навпаки – майбутньому. Вона його абсолютний слух. Саме вона і ніхто інший прищепила сотням тисяч українців непохитну певність у тому, що слова «незалежність», «гідність» і «свобода» в українській мові існують не просто так. Її оцінки точні, а висновки завжди безпомилкові: «Ми є, тому що нас не може бути». (Ю.Андрухович).

19 березня 2015 року Ліні Василівні Костенко виповнилося 85. З метою вшанування творчої спадщини поетеси в Центральній публічній бібліотеці нещодавно відбувся літературно-музичний вечір "Народ шукає в геніях себе". На нього були запрошені студенти 2 курсу КПК Кременчуцького національного університету ім.Остроградського, спеціальності ВР та ББС разом з викладачами Луговська Ж.Г. та Підгорна Л.Г. Господиня літературного вечора Олена Дудко познайомила студентів з літературною творчістю видатної українки та живим виконанням віршів у піснях Оксани Богомолець та у власному виконанні поетеси у відеозапису.

Ювілей видатної української поетеси сучасності відбувається на державному рівні – проводяться творчі та літературні вечори, конкурси. Президент Петро Порошенко назвав її «однією з найскромніших і найвеличніших постатей сучасної України». Ушановують творчість знаменитої поетеси й за кордоном.

У СРСР багато років поспіль творчість Ліни Василівни була під забороною, адже вона завжди влучно й гостро висловлювала у власних творах думки про гідність, волю, патріотизм. Нині поетеса є своєрідним взірцем для Українського народу або, як її ще часто називають – Дзеркалом нації.

1987 року за роман «Маруся Чурай» Ліна Костенко була удостоєна Державної премії імені Тараса Шевченка. 1994-го – престижною міжнародною преміями Франческа Петрарки та Олени Теліги. Має високі державні нагороди, проте від високого звання Героя України Ліна Василівна відмовилася, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!».

Нині поетеса живе й працює в Києві. Є почесним професором Києво-Могилянської академії, почесним доктором Львівського та Чернівецького національних університетів. 2010-го світ побачив прозовий роман «Записки українського самашедшего», у якому Ліна Василівна відобразила власне бачення періоду часів президентства Леоніда Кучми та Помаранчевої революції. 2011-го збірки поезій «Річка Геракліта» та «Мадонна перехресть», які стали справжньою сповіддю переживань поетеси про українців, Батьківщину, Чорнобильську трагедію.

Із тих пір Ліна Василівна дуже рідко з’являється на публіці. Проте часто «реагує» поетичними рядками на різні події, що відбуваються в Україні та світі. В одному з останніх віршів знаменита поетеса висловила власне ставлення до війни на сході.

«І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра – ви».

 

Із історії податків

7 квітня учні 9-б класу ЗОШ№1 були запрошені на урок-подорож "Із історії податків" (кл. керівник - вчитель економіки Щербань О.В)

Учні занурились у давні часи всесвітньої історії, а організатор заходу Олена Дудко повела свою розповідь про цікаву історію податків.

Школярі брали учать у вікторині і в нагороду за активність отримували солодкі призи. Учні дізнались те, що не знають багато дорослих. А саме: що першими джерелами податків були оподатковувані базові цінності: земля, худоба, раби. І самі податки були «прямими», справлялися безпосередньо з громадян, що одержують прибуток від майна.

Прикладом організованої податкової системи була податкова система Римської імперії. Такі поняття, як «ценз», «акциз», «фіскал», «відкупник» сформувалися ще в її часи.

У Візантійській імперії справляли вже 21 різновид тільки прямих податків, а також усілякі непрямі й зовсім дивні. І цей податковий тягар призвів, як відомо, не до процвітання, а до ослаблення держави.

Отже, основні принципи оподаткування (зі своїми мінусами й плюсами) сформувалися ще за стародавніх часів.

Дивні податки в різних країнах платять і тепер. Наприклад:

Податок на тінь. Стягується У Венеції за тенти й парасольки магазинів і кафе.

Податок на пил. У Вірменії сплачують господарі дворів.

Гіпсовий податок. Сплачують в Австрії гірськолижники за кожен спуск з гори.

Податок на сонце. На Балеарських островах в Іспанії сплачують туристи за щоденне перебування під сонцем.

Економічні знання потрібні дитині для нормального розвитку. Інформацію економічного плану діти повинні одержувати і в сім'ї, і в школі. А дорослим потрібно самим дотримуватися тих же норм, яких намагаємося навчити дітей, бути прикладом для них.

Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий!

25 березня в лекційній залі публічної бібліотеки відбувся вечір портрет "Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий!" До 120 р. з дня народження Максима Рильського. В гостях у організатору заходу Олени Дудко були автослюсарі ПБЛ, гр.15. Студенти проглянули документальні кадри з життя поета та познайомились віртуально з літературним виконанням автора своїх творів.

Бібліотекар навчального закладу Копил К.О. разом зі своїми студентами: Циганко. М, Стеценко Г., Комаровцевим С, за допомогою Комарова О. декламували поетичні рядки Максима Рильського наживо для своїх друзів.

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,
І музику палку, що ніжне серце тисне.
У щастя людського два крила:
Троянди й виноград – красиве і корисне.

Довідка: Народився 19 березня 1895 р. в Києві у сім'ї вченого-етнографа і культурно-політичного діяча Т. Рильського. У 1915—1918 рр. навчався в Київському університеті. Упродовж десяти років був учителем у сільських школах, потім — у Києві.

Вже в перших книжках молодого М. Рильського виявилися притаманні авторові риси: людяність, любов до життя, схильність до реалістично вираженого малюнка. У поезії 30-х років провідною темою стала тема роздумів про сенс життя, мистецтво, людину і природу, людину й суспільство.

У роки Великої Вітчизняної війни поет створив високохудожній образ України, закликав народ до боротьби, вселяв віру в перемогу. Його твори набули патріотичного пафосу, публіцистичності. У післявоєнний період поет пише про дружбу народів, боротьбу за мир ("Чаша дружби" (1946), "Мости" (1948) та ін.). Проте залишається вірним своїм улюбленим темам, оспівуванню людини, філософським роздумам про прекрасне Й корисне ("Сад над морем" (1955), "Троянди й виноград" (1957), "Далекі небосхили" (1959); "Голосіївська осінь" (1959) та ін.). Творчість М. Рильського — визначне явище не лише в українській літературі, а й у світовій поезії.

Поет могутнього мистецького обдаровання, тонкого чуття мови і високого інтелекту, М. Рильський дав світові не тільки чудові зразки своєї поезії, а й високохудожні переклади творів М. Лермонтова, М. Некрасова, М. Гоголя, А. Міцкевича, творів вітчизняних авторів. М. Рильський — перекладач французької поезії Вольтера, Н. Буало, Ж. Расіна, В. Гюго. Він був співавтором перекладу "Божественної комедії" Данте. Досліджував творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, А. Міцкевича, Ю. Словацького та ін.

 

Драма "Поводир" Кіноклуб "Відкрий очі"

8 лютого у кіноклубі «Відкрий очі» ми дивилися український фільм «Поводир». Український кінематограф явище рідкісне. Не так багато фільмів зняли в нашій країні, а ті, що знімали, не притягали такої уваги. Але «Поводир» непогано рекламували, просували, тим самим про цей фільм знають багато, хто хоч іноді вмикає телевізор або ходить в кіно.

Після перегляду присутні глядачі не могли на перших хвилинах вимовити жодного слова, так їх вразив фільм. І тільки питання: «Хто ж, на їх думку, тут головні герої?» повернуло їх до реальності. Але питання виявилося важким. З’явилася версія, що головна в фільмі Україна, її трагічна історія та народна доля.

Тема тих часів, історія становлення на Україні комунізму явище в кіно рідкісне. Адже проблема ця стосується виключно Українського народу. Так що з'явилися гроші, з'явився режисер - з'явилося українське кіно. Вже зараз, цей фільм як ніколи до речі, враховуючи політичну ситуацію в Україні. Але зачіпати політику можуть всі, а проаналізувати об'єктивно фільм беруться одиниці.

У картині дуже тонко проведені лінії героїв. Дивлячись на Станіслава Боклана, його гру, так добре видно ту надію в його сліпих очах ... Так само добре переданий внутрішній світ хлопчика, на його обличчі виразно було видно розчарування, страх, безвихідь, біль і надію, надію на щось краще.

За обговоренням ми дізналися, що не всі визначили для себе фінал фільму, дехто зрозумів долю головних героїв, не так як інші. Молодь була дуже пригнічена трагічними подіями у фільми й відповіла негативно на пропозицію переглянути його ще раз. Глядачі середнього віку одностайно висловились, що переглянули його б з друзями, щоб визначити для себе, якісь не зрозумілі моменти в сюжеті.

Дуже сподобалася операторська робота, всі ці тонкощі, всі доречні. Насправді, глядачі переживали і хотіли йти і протистояти разом з героями, боротися за свободу ...

Після перегляду у присутніх з'явилися надії на просування нашого українського кінематографа на вищий рівень. Кіно виявилося цікавим, є сюжет, є те, що зачепить і змусить дивитися до кінця. А це, здається, одна з головних якостей хорошого фільму. Тож, наведу слоган фільму: «Заплющ очі. Дивись серцем.»

З листопадаі цього року наша ініціатива кіноклубу «Відкрий очі» реалізовується в рамках програми підтримки місцевих ініціатив проекту «AlternEd. Альтернативна освіта для ініціатив соціальних змін на місцевому рівні» громадської організації Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» за підтримки Європейського фонду за демократію.

Тож запрошуємо на чергові перегляди і обговорення за чаюванням Слідкуйте за нашими анонсами: vk.com/kinoclubkoms .